|
Район, як більшість населених пунктів має цікаву досить колоритну і досить не вивчену історію. Нашими степами пройшли скіфи і сармати, господарювали монголо-татари. В кінці 18 століття територія ввійшла до складу Російської імперії і почалося інтенсивне заселення краю. До 1795 року наші землі входили до складу Катеринославського намісництва, в 1795 році — Вознесенської, з кінця 1796 р. — Новоросійської, з 1802 — Херсонського повіту Миколаївської, з 1803 — Херсонської губернії. В січні 1920 року за рішенням Всеукраїнського ревкому Херсонська губернія була розділена на Одеську і Херсонську з центром у Миколаєві. В грудні 1920 р. Херсонська губернія пере іменована в Миколаївську. В жовтні 1922 року Миколаївська і Одеська губернії об'єдналися в Одеську. В березні 1923 р. в ній створюється шість округів, в т. ч. Миколаївський, який у 1925 році стає самостійною адміністративною одиницею. До складу Миколаївського округу в 1925 році входило 9 районів: Варварівський, Вознесенський, Володимирівський, Ландауський, Миколаївський, Новобузький, Новоодеський, Очаківський, Привільнянський. Площа округу займала половину території сучасної області — південну. У березні 1923 року Новий Буг, який нараховував тоді 16,5 тисяч жителів, з волосного став районним центром. До складу району ввійшли території Новобузької, Антонівської, Новополтавської, Полтавської, Новопавлівської, Явкинської, Єфінгарської (Єфінгар — село Плющівка Баштанського району) і Горожанської волостей. В районі було 65 населених пунктів і 20 сільських рад. Найбільшими були Полтавська (Полтавка, нині Баштанка) — 7265 душ, Новосільська — 5690 душ і Явкинська — 4815 душ. На території міста Нового Бугу було три сільських ради. Найперша історія району була надрукована в газеті „Юг', яка була урядовим органом Херсонської губернії в 1899 році. її написав Новобузький селянин Костянтин Колцун і назвав «Основание местечка Нового Буга (Куцой Балки, Новопавловки, Семеновки)». В 70-х роках історію району на основі глибокого вивчення архівних матеріалів написав викладач технікуму М. Гнітуленко, в 1986 р. районна газета „Вперед' друкує „Слово про місто , а пізніше „Частка ленінської партії' М. М. Шитюка. Велику краєзнавчу роботу провели А. С. Коновалов, В. Швець, М. В. Гурський, Г. П. Стадник, І. Т. Корнафель та інші. В 1965 році відкривається районний історико-краєзнавчий музей, який одержав звання народного. В ньому зібрані матеріали про історії краю. Такі ж музеї відкриті в селах Баратівці, Кам'янці, Новополтавці, ЗОШ №1 та ін. Найбільша гордість краю — його люди. Наша земля зростила п'ять Героїв Радянського Союзу: Михайла Іларіоновича Москаленка, Василя Феодосійовича Цибулька, Миколу Івановича Яшина, Василя Ілліча Михлика, Мойсея Фроїмовича Мар'яновського, кавалера трьох орденів Слави Мигуна Петра Семеновича; дванадцять Героїв Соціалістичної Праці: Романа Микитовича Кучеренка, Ганну Терентіївну Осадчу, Ксенію Андріївну Курдіяш, Семена Тимофійовича Повстяна, Михайла Федоровича Терехова, Бориса Германовича Мазіна, Михайла Ілліча Кузьому, Івана Микитовича Фейчера, Олександра Гавриловича Рибака, Федору Костянтинівну Дуду, Ніну Лаврентіївну Пономар, Івана Семеновича Дергачова; орденоносців багатьох орденів Діану Федорівну Поліщук, Ніну Афанасіївну Усенко, Катерину Миколаївну Ситник та багатьох інших невтомних трударів. Літераторів Івана Спиридоновича Черкасенка, Степана Андрійовича Крижанівського, Леоніда Васильовича Куліченка, Анатолія Ластовецького. Контр-адмірала Петра Оникійовича Пащенка, генерал-майора Арона Шавельєвича Шифріна, бригадного комісара Михайла Никифоровича Пожидаєва, легендарного командира роти десантників Євдокію Миколаївну Завалій. Художника Анатолія Григоровича Сліпкова, скульптора В. X. Федченка, доктора геологічних наук, професора І. Я. Яцка, доктора біологічних наук Віталія Петровича Коваленка та ще безліч скромних людей, які своєю працею примножили багатство та славу району. Дана робота не є самостійним дослідженням, а лише узагальненням раніше дослідженого і написаного і розрахована перш за все на викладачів історії, учнів та всіх тих, хто цікавиться історією краю. В нашій історії залишилось багато „білих плям', які чекають нових дослідників. Змінились часи, відкрились нові архівні справи, відкриваються нові імена. Коли події давно минулих років сприймаються більшменш однозначно, то цього не скажеш про події, свідки яких ще живуть з нами. Можна по-різному сприймати і оцінювати, трактувати ті чи інші події, але знати і поважати історію свого народу і свого краю мусить кожен. Саме тому й, власне, наполягла на виході цієї книжечки голова райдержадміністрації Валентина Григорівна Терзієва, виявили зацікавленість і надали матеріали директор краєзнавчого музею Тамара Опанасівна Бондаренко, завідуюча архівом Людмила Василівна Фролова, вчителька історії Новополтавської ЗОШ Мотильчук Ольга Василівна, краєзнавець Швець Володимир Володимирович, декан історико-правового факультету НМЦ Одеського національного університету імені Мечникова Микола Миколайович Шитюк, редактор районної газети „Вперед' Людмила Іванівна Зубова та багато інших любителів історії краю. |
15 жовтня 2009
|
Новий Буг - місто у Миколаївській області, центр Новобузького району. 15 800 мешканців. Історія Історична дата утворення - 1810 рік. Спочату відоме як Семенівка (1810), згодом як Новопавлівка (1832) і Новий Буг (1860). У березні 1923 року Новий Буг, який нараховував тоді 16,5 тисяч жителів, з волосного став районним центром. До складу району ввійшли території Новобузької, Антонівської, Новополтавської, Полтавської, Новопавлівської, Явкинської, Єфінгарської (Єфінгар — село Плющівка Баштанського району) і Горожанської волостей. В районі було 65 населених пунктів і 20 сільських рад. Найбільшими були Полтавська (Полтавка, нині Баштанка) — 7265 душ, Новосільська — 5690 душ і Явкинська — 4815 душ. На території міста Нового Бугу було три сільських ради. Помітною була діяльність українських націоналістів у Миколаївській області. За німецькими військами сюди прибуло кілька роїв Південної Похідної групи під керівицтвом М.Сидора - 'Чарторийського'. Одразу ж було закладено мережу у районному центрі Новий Буг і навколишніх селах. Керівником підпілля на Миколаївщині 'Довбушем' було налагоджено обслуговування важливої зв'язкової лінії ОУН через Миколаїв і Херсон до Маріуполя. Відомі особистості З Новобузькомим районом пов'язано життя п’яти Героїв Радянського Союзу: Михайла Іларіоновича Москаленка, Василя Феодосійовича Цибулька, Миколу Івановича Яшина, Василя Ілліча Михлика, Мойсея Фроїмовича Мар’яновського, кавалера трьох орденів Слави Мигуна Петра Семеновича; дванадцять Героїв Соціалістичної Праці: Романа Микитовича Кучеренка, Ганну Терентіївну Осадчу, Ксенію Андріївну Курдіяш, Семена Тимофійовича Повстяна, Михайла Федоровича Терехова, Бориса Германовича Мазіна, Михайла Ілліча Кузьому, Івана Микитовича Фейчера, Олександра Гавриловича Рибака, Федору Костянтинівну Дуду, Ніну Лаврентіївну Пономар, Івана Семеновича Дергачова; орденоносців багатьох орденів Діану Федорівну Поліщук, Ніну Афанасіївну Усенко, Катерину Миколаївну Ситник та багатьох інших невтомних трударів. Літераторів Івана Спиридоновича Черкасенка, Степана Андрійовича Крижанівського, Леоніда Васильовича Куліченка, Анатолія Ластовецького. Контр-адмірала Петра Оникійовича Пащенка, генерал-майора Арона Шавельєвича Шифріна, бригадного комісара Михайла Никифоровича Пожидаєва, легендарного командира роти десантників Євдокію Миколаївну Завалій. Художника Анатолія Григоровича Сліпкова, скульптора В. X. Федченка, доктора геологічних наук, професора І. Я. Яцка, доктора біологічних наук Віталія Петровича Коваленка. |
15 жовтня 2009
|
| Закрити |
